середа, 30 грудня 2020 р.

Привітання з прийдешнім Новим 2021 Роком та Різдвом Христовим

 

Шановні педагоги, учні та батьки, дорога Шкільна Родино!

Нехай 2021 рік виявиться щасливим: багатим і барвистим, мирним і яскравим, здоровим і чарівним, успішним і бадьорим, перспективним і дивним, радісним і захоплюючим, хай приносить задоволення, зігріває любов'ю близьких і стовідсотковим позитивом. 

Щоб стало більше тепла, відкрилося більше можливостей, з'явилися неймовірні перспективи, нові друзі, горів вогонь в домашньому вогнищі, грала посмішка на обличчях близьких. Нехай збудеться найзаповітніше! 

Новий Рік крокує поруч —

Усміхнись йому —

Він ще зовсім молоденький

Входить у пітьму.

Він несе дарунки щирі

Донькам і синам,

Колихає мрію ніжно,

Щоб віддати нам.

Не гадай у ніч казкову,

Що то далі буде —

Нехай Віра в твоїм серці

Місце роздобуде!

Нехай сумніви, що були

У минуле зваляться,

І лише новому щастю

Серце відкривається!



 


вівторок, 29 грудня 2020 р.

День Святого Миколая

 








День Збройних Сил України

 

     Коли мова заходить про 6 грудня, то слід пам’ятати не тільки про створення новітньої армії у 1991 р. («День Збройних Сил України»), а й про 6 грудня 1919 р. – початок однієї із славетних сторінок української армії – Першого зимового походу Дієвої армії УНР.

      У 1917 році постає Українська держава — спочатку як автономія у складі Російської імперії, а згодом і як повністю незалежна Українська Народна Республіка. Активні військові дії більшовиків проти молодої держави і перша окупація значної частини України московськими військами показали гостру необхідність у створенні боєздатної армії, яка здатна забезпечити територіальну недоторканність і суверенітет перед північним агресором.

     Військо формувалося на національних засадах і традиціях, рядові називалися козаками, а командири підстаршинами й старшинами. Було введено окремі ранги (військові звання), відмінні від іноземних, як от ройовий, чотовий, бунчужний, хорунжий, сотник. Офіційною була назва «Військо і Флот УНР» (через відсутність флоту як окремого виду збройних сил частіше вживали скорочену назву «Військо УНР»), а також у наказах вживалася назва «Армія УНР», бойове ядро якої, що брало постійну участь у військових діях, називалося «Дієва армія УНР» — скорочено ДА УНР.

     Після важких поразок у 1919 році в зіткненнях з російськими більшовиками і білогвардійцями, а також викошена епідемією тифу, Армія УНР разом із Головним Отаманом Симоном Петлюрою відійшла на західні землі в тодішню Волинську губернію УНР, де у Новоград-Волинському повіті опинилася у «трикутнику смерті»: між більшовиками з північного сходу, поляками з північного заходу і білогвардійцями з півдня.

     У Перший зимовий похід виступило за різними оцінками від 5 до 10 тисяч, як тоді називали, шабель (кіннота) і багнетів (піхота) з артилерією. Оцінки відрізняються через те, що протягом цих п’яти місяців тривали постійні бої і сутички, у яких армія зазнавала втрат, і так само армія поповнювалася за рахунок козаків, які опинилися в партизанських загонах у тилу більшовиків, а потім знову влилися в ДА УНР. Саме бойове ядро складало близько тисячі шабель і дві тисячі багнетів при чотирнадцяти гарматах.

     Історичне і стратегічне значення 3000-кілометрового Першого зимового походу ДА УНР, який почався 6 грудня, важко недооцінити. Наявність армії, яка продовжує боротьбу проти «червоного» окупанта дала підстави Симону Петлюрі говорити з начальником Польської держави і її війська Юзефом Пілсудським про спільний фронт проти більшовиків і саме про допомогу поляків у звільненні України, а не заміни більшовицької окупації на польську. Внутрішня ситуація в Україні була вкрай важкою, населення не бачило ані уряду, ані не чуло про його діяльність, і поява армії у глибокому тилу ворога вселяла надії в українців на звільнення рідної землі.

     Волею випадку чи збігом обставин саме у дату початку Першого зимового походу в 1991 році парламент вже незалежної України прийняв закони «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України», які мали стати продовжувачами славних бойових традицій українського війська, зокрема і Армії УНР. У цей же день було затверджено текст військової присяги, яку урочисто склав у Верховній Раді перший міністр оборони України генерал-полковник Костянтин Морозов, а також денонсовано союзний договір від 30 грудня 1922 року, чим, фактично, було завершено героїчний чин вояків Армії УНР 70-річної давнини — визволення від більшовицької окупації України. У 2014 році рейди тилами російсько-терористичних військ здійснили сучасні військовослужбовці. Найбільш відомими стали рейди 95-ї ОАБр і 80-ї ОДШБр із приданими підрозділами, під час яких було виконано бойові завдання з деблокування оточених підрозділів ЗСУ і значно підірвано плани зі збройної агресії проти України.


     З 05 листопада по 06 грудня 2020 року в Чернівецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів проходив місячник військово-патріотичного виховання (в дистанційному режимі), підсумком якого стала фотовиставка учнівських малюнків та фото.
























пʼятниця, 11 грудня 2020 р.

День української хустки


7 грудня відзначається Всесвітній День української хустки. Сьогодні не часто можна побачити на сучасній жінці хустку, а дарма, адже хустка – це символ нашого народу, вона оберіг, що символізує любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм. Свято Української Хустки сприятиме збереженню та відродженню українських традицій.

Учні Чернівецької ЗОШ №3 прийняли участь у онлайн-флешмобі «Зроби фото з хусткою» та одягнули яскраві, українські хустки.



четвер, 10 грудня 2020 р.

День пам'яті жертв Голодоморів


Кожного року в Україні прийнято вшановувати пам’ять загиблих від штучного голоду, організованого радянською владою в XX столітті.

Рух опору та боротьба за незалежність були вбиті саме голодом. Згадувати жертв голодомору на офіційному рівні вперше запропонував своїм указом другий президент України Леонід Кучма в листопаді 1998 року. Називалася жалобна дата Днем пам’яті жертв Голодомору. У 2000 році назву було змінено на День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій. Указом третього президента Віктора Ющенка від 21 травня 2007 він став називатися День пам'яті жертв голодоморів.

На підставі президентських указів День пам’яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада. Таким чином, цього року пам’ять загиблих від штучного голоду Україна вшановуватиме 28 листопада 2020 р.

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932-1933 років. За різними даними, у 1932-1933 роках від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.

Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Тож, українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва.

За матеріалами https://www.unian.ua/society/koli-den-pam-yati-zhertv-golodomoru-2020-golodomor-1932-33-novini-ukrajini-11218322.html



Учні Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 приєдналися до загальноукраїнських заходів вшанування жертв голодоморів, тому 27-28 листопада класними керівниками були проведені в режимі онлайн години спілкування, тематичні зустрічі, виставки малюнків. А в суботу, 28 листопада 2020 року, учні та батьки приєдналися до загальнонаціональної акції "Запали свічку пам'яті"







середа, 9 грудня 2020 р.

День української писемності та мови

 

     Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови . Офіційним святом цей день став у 1997 році.

      9 листопада – це ще й День вшанування пам’яті Нестора Літописця, адже, за інформацією вчених, саме з його праць починається українська мова.                         

У День української писемності та мови, уже традиційно учні Чернівецької ЗОШ №3 долучилися до написання Радіодиктанту єдності. Незважаючи на корективи, які вносить цьогорічний карантин, ми не зрадили нашим традиціям – більшість учнів взяли участь у цьому заході. Використовуючи сучасні гаджети ми справилися з поставленим завданням – диктант написаний, перевірений та оцінений!

     Ще однією подією відзначилася ця дата. Знову ж таки дистанційно, в онлайні, ми відкрили ХХІ Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика. Учні мали можливість познайомитися з історією цього конкурсу, дізнатися про Петра Яцика –українського емігранта-мецената, який все своє життя фінансово підтримував розвиток української культури та мови.

     Учні отримали завдання конкурсу і приступили до їх виконання. Хочемо побажати їм успіхів та перемог!



Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства" (онлайн)


Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

В Чернівецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 акцію було проведено в онлайн-режимі. Класні керівники та практичний психолог Твардовська О.І. провели онлайн-зустрічі з учнями школи на тему "Мої права в цифровому світі" (3-6 класи), "Почни говорити про ..." (7-9 класи). Для учнів та батьків 8-11 було проведено 6 відеоуроків "Батьківство в епоху цифрових технологій".


 

При проведенні акції використовувалися матеріали Міністерства освіти і науки України (https://mon.gov.ua/ua/news/akciya-16-dniv-proti-nasilstva-mon-rekomenduye-provesti-urok-shodo-pitan-problem-u-simyi) та офіційного сайту Ради Європи в Україні (https://www.coe.int/uk/web/kyiv/combating-violence-against-children-in-ukraine)